приганяти

приганяти
I -я́ю, -я́єш і приго́нити, -ню, -ниш, недок., пригна́ти, прижену́, прижене́ш; наказ. сп. прижени́; док.
1) перех. Підганяючи, примушувати кого-небудь іти, приходити кудись. || Підганяючи, приводити куди-небудь (звичайно худобу). || Спрямовуючи рух чого-небудь, доставляти до місця призначення. || чим. Спрямовувати кудись, до чогось (про легкі предмети, летючі речовини). || Переміщаючи, приносити що-небудь кудись (про вітер, течію води). || безос. || перен. Змушувати змінити місцеперебування; примушувати прийти, приїхати, переселитися кудись. || перев. док., перен., заст. Поповнити господарство чоловіка за рахунок приданого (звичайно свійськими тваринами).
2) тільки док., неперех., розм. Швидко приїхати, прибігти; примчати.
3) перех. і без додатка, перен., розм. Змушувати, спонукати швидше виконати що-небудь; квапити. || до чого. Спонукаючи, навертати до занять, роботи, читання і т. ін.

II -я́ю, -я́єш і рідко приго́нити, -ню, -ниш, недок., пригна́ти, прижену́, прижене́ш; наказ. сп. прижени́; док., перех.
Припасовувати одне до одного так, щоби сходилося, збігалося, було зроблене за розміром і т. ін. || на кого і без додатка. Одягаючи, зручно приладнувати що-небудь. || перен. Приводити у відповідність із чим-небудь, часто змінюючи попереднє призначення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "приганяти" в других словарях:

  • приганяти — 1 дієслово недоконаного виду приводити кудись приганяти 2 дієслово недоконаного виду припасовувати рідко …   Орфографічний словник української мови

  • пригнати — I див. приганяти I. II див. приганяти II …   Український тлумачний словник

  • пригонити — I див. приганяти I. II див. приганяти II …   Український тлумачний словник

  • зганяти — я/ю, я/єш, зго/нити, ню/, ниш, недок., зігна/ти і розм. зогна/ти, зжену/, зжене/ш, док., перех. 1) Примушувати полишити певне місце; проганяти. || Примушувати переселятися звідки небудь. || Виганяти кого небудь із двору, дому і т. ін. 2) Скидати …   Український тлумачний словник

  • надувати — і надима/ти, а/ю, а/єш, недок., наду/ти, надму/, надме/ш і наду/ю, наду/єш, док. 1) перех. Наповнювати що небудь повітрям, газом і т. ін.; роздувати. || Натягувати, розпрямляти що небудь; робити пружним. || Напружуючись, збільшувати об єм, розмір …   Український тлумачний словник

  • прибивати — а/ю, а/єш, недок., приби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех. і без додатка. Прикріплювати (звичайно цвяхами) до чогось. || Розпинати кого небудь, катуючи, страчуючи. || перев. док. Пронизавши кого небудь кілком, списом і т. ін., притиснути до землі,… …   Український тлумачний словник

  • приганяння — я, с. Дія за знач. приганяти II …   Український тлумачний словник

  • пригін — го/ну, ч. 1) Дія за знач. пригнати I 1), приганяти. 2) діал. Загін (див. загін II 2)) …   Український тлумачний словник

  • пригінка — и, ж. Дія за знач. приганяти II …   Український тлумачний словник

  • припасовувати — ую, уєш, недок., припасува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Прилаштовувати що небудь до чогось відповідно до розміру, форми і т. ін.; приганяти. || перен. Знаходити відповідність, пристосовувати до чого небудь. 2) Встановлювати що небудь відповідно …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»