- приганяти
- I -я́ю, -я́єш і приго́нити, -ню, -ниш, недок., пригна́ти, прижену́, прижене́ш; наказ. сп. прижени́; док.
1) перех. Підганяючи, примушувати кого-небудь іти, приходити кудись. || Підганяючи, приводити куди-небудь (звичайно худобу). || Спрямовуючи рух чого-небудь, доставляти до місця призначення. || чим. Спрямовувати кудись, до чогось (про легкі предмети, летючі речовини). || Переміщаючи, приносити що-небудь кудись (про вітер, течію води). || безос. || перен. Змушувати змінити місцеперебування; примушувати прийти, приїхати, переселитися кудись. || перев. док., перен., заст. Поповнити господарство чоловіка за рахунок приданого (звичайно свійськими тваринами).2) тільки док., неперех., розм. Швидко приїхати, прибігти; примчати.3) перех. і без додатка, перен., розм. Змушувати, спонукати швидше виконати що-небудь; квапити. || до чого. Спонукаючи, навертати до занять, роботи, читання і т. ін.
II -я́ю, -я́єш і рідко приго́нити, -ню, -ниш, недок., пригна́ти, прижену́, прижене́ш; наказ. сп. прижени́; док., перех.Припасовувати одне до одного так, щоби сходилося, збігалося, було зроблене за розміром і т. ін. || на кого і без додатка. Одягаючи, зручно приладнувати що-небудь. || перен. Приводити у відповідність із чим-небудь, часто змінюючи попереднє призначення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.